Жінка 53-х років скаржиться на біль та перебої в роботі серця. Хворіє з дитинства, батько її страждав на аритмію. Об'єктивно: стан важкий, Ps-220/хв., АТ- 80/60 мм рт.ст. ЕКГ: ЧСС-215/хв., розширення і деформація комплексу QRS з наявністю атріовентри-кулярної дисоціації; зубець P - пози- тивний. В подальшому частота серцевих скорочень знизилася до 45/хв., повне роз'єднання зубця P і комплексу QRST. Що з перерахованого є найбільш ефективним в лікуванні хворої?