У пацієнта віком 78 років з хронічною венозною недостатністю раптово з'явилася задишка, біль в грудній клітині, сухий кашель, серцебиття, температура тіла - 37,1^oС, короткочасна непритомність. Під час обстеження виявлено: стан важкий, дифузний ціаноз, розширення яремних вен, ЧД - 35/хв, везикулярне дихання, акцент ІІ тону над легеневою артерією, ЧСС - 130/хв, АТ - 80/60 мм рт. ст., сатурація знижена. Рівень D-димеру високий. ЕКГ: синусова тахікардія, Р-pulmonale, негативний Т в ІІІ та в V1-V2. Ro-ОГК: високе стояння куполу діафрагми ліворуч. Який стан ймовірніше розвився у пацієнта?